Сердолік – камінь кохання, віри та сімейного щастя

16/07/2019
TarasM
Blog

Сердолік – красивий напівдорогоцінний камінь червоних відтінків, який завдяки своїм фізичним властивостям, зовнішній красі та легкій оброблюваності не втрачає своєї популярності вже багато століть поспіль.

Історія каменю

Сердолік – один із найдавніших каменів на землі. Вчені знайшли чимало підтверджень тому, що цей напівдорогоцінний камінь використовувався людьми ще на зорі цивілізацій.

Так, у 1920-х роках, під час проведення великих розкопок на території Єгипту, на берегах Тигра та Євфрату американські та англійські археологи виявили одне з найдавніших міст на Землі. Це було місто, що процвітало за сорок століть до Різдва Христового, під назвою Ур. Під час обстеження поховань, виявлених біля Ура, вчені побачили у яких численні прикраси з натуральним камінням – лазуритом і сердоліком. Намиста із сердоліка були знайдені і в могилі-усипальниці цариці цього стародавнього міста – великої Шубад.

У 1929 році поблизу міста Моздока під час закладки залізничного кар’єру було виявлено скіфський некрополь, датований VII-VI століттям до нашої ери, в якому було знайдено сердолікові намисто та кільце.

Подібні прикраси із сердоліка були виявлені і в іншому скіфському похованні – у кургані Карагодеуашх, що у басейні річки Кубань.

Є й інші археологічні знахідки, що підтверджують використання сердоліку первісними людьми під час палеоліту та неоліту. Щоправда, спочатку первісні люди робили із сердоліка знаряддя праці, а вже пізніше – амулети, культові предмети та ювелірні прикраси.

Найбільшою популярністю в давнину цей красивий червоний камінь користувався в країнах Близького Сходу, Месопотамії, Стародавньої Греції та на Русі, де цінувався нарівні з перлами та алмазами.

У Стародавньому Єгипті з сердоліка виготовляли ритуальні прикраси, присвячені богині Ізіді – матері всіх Богів, а також амулети у формі трилистої конюшини, що символізують заступництво богині за життя людини і після зходження його в потойбіччя. Символами захисту в потойбічному світі вважали стародавні єгиптяни та виконані із сердоліка статуетки жуків-скарабеїв, міфічного птаха Фенікс та голови змії. Такі сердоликовые амулети знайшли в єгипетських гробницях, зокрема на мумії фараона Тутанхамона, датованої ХIV століттям до н.е.

Використовувався в стародавньому світі сердолік і як цілющий засіб. Дані про це можна знайти і в давньоримських, і в давньокитайських, і в деяких давньогрецьких та давньоіндійських трактатах, а також найдавніших ассиро-вавилонських клинописах, середньовічних європейських та закавказьких лапідаріях, творах арабських авторів. Писали про лікувальні властивості сердоліка та багато відомих лікарів, вчених та містиків: Біруні, Агріпа Неттесгейм, Авіценна, Парацельс, Боецій де Боот, Альберт Великий, Георгій Агрікола.

Сердолік був одним із найулюбленіших каменів мусульман. Вони гравірували на сердолікових перстнях вислову з Корану і вважали такі прикраси священною реліквією.

Особливо любили та шанували сердолік і на Русі, використовуючи його при виготовленні предметів релігійного культу та різних прикрас. Тут його називали «гарячкою» та «кадносом».

У Європі пік популярності сердоліку припав на епоху Середньовіччя, коли цьому красивому каменю приписували особливі магічні властивості.

Опис мінералу

Сердолік є оранжево-червоним різновидом агата і належить до найпопулярніших і цінних самоцвітів з великої халцедонової групи мінералів.

Зовні це красивий напівпрозорий камінь насиченого кольору червоних тонів. Завдяки особливій колірній гамі, що нагадує колір крові та вогню, сердолік асоціювався у російських народностей із серцем. Відповідно до цього виникла і назва каменю – сердолік або «лик серця».

Існують і інші теорії виникнення назви самоцвіту:

Деякі дослідники вважають, що своєю назвою сердолік завдячує грецькому слову «сардоліт» («sardolith»), що буквально означає «камінь із Сарда».
Інші дослідники пов’язують походження назви каменю під назвою столиці древнього Лідійського царства — Сардіс.

Найдавнішими назвами сердоліка були також слова: акік, деміон і ваклер. Трохи згодом його стали називати кров’яним агатом, лінкурієм, карнеолом.

Різновиди сердоліку

Залежно від забарвлення та його інтенсивності розрізняють такі колірні різновиди сердоліку:

карнеол – сердолік насичено-червоного кольору, що нагадує каламутну крапельку крові;
власне сердолік – камінь буро-жовтого, рожевого та помаранчевого кольору.;
сардер – камінь темно-червоного або буро-каштанового відтінку.

Хімічний склад та фізичні властивості каменю

За своєю видовою приналежністю сердолік належить до класу силікатів групи кварцу (різновид халцедону).

За хімічним складом сердолік є волокнистим скритокристалічним двоокисом кремнію. Відповідно, його хімічна формула: SiO2.

Для сердоліку характерно вміст домішок оксидів: заліза (Fe2O3), алюмінію (Al2O3), магнію (MgO), кальцію (CaO) та вміст у порах агрегату води (H2O).

Залежно від вмісту цих домішок, колір сердоліку може змінюватись від насиченого жовтого, помаранчевого, оранжево-червоного до темно-червоного та каштанового.

Агрегати сердоліку мають матовий блиск, який стає восковим після обробки. Камені сердоліку можуть бути як непрозорими, так і просвічуватись у тонких шарах до прозорості.

Твердість мінералу оцінюється 6,5-7,6 одиниць за шкалою Мооса, а щільність становить близько 2,6 г/см3.

Щоб посилити забарвлення мінералу, зумовлене домішками оксидів заліза, сердолік нагрівають на сонці або під дією високих температур випалюють у глиняних горщиках.

Родовища сердоліку

Значна частина родовищ сердоліку знаходиться сьогодні на території Уругваю, Індії та Бразилії. Також чимало запасів цього мінералу виявлено у Казахстані, Німеччині, США та Монголії.

Але найвідоміші багаті поклади сердоліка виявлено у Росії: у Бурятії, Якутії, на Чукотці та у Східному Сибіру.

Лікувальні властивості мінералу

Лікувальні зілля з сердоліком з давніх-давен використовували для:

лікування запальних захворювань шкіри;
звільнення від головного болю;
лікування травної системи;
позбавлення проблем із сечостатевою системою;
лікування нервових розладів.

Сучасні дослідження в галузі літотерапії та виявлені при цьому лікувальні властивості сердоліку призвели до утворення окремого напряму – сердолікотерапії.

Вважається, що застосування цього виду терапії сприяє:

зміцнення нервової системи;
покращення кровообігу;
зміцнення імунітету;
знезараження організму;
регулювання діяльності щитовидної залози;
звільнення від виразок та пухлин;
налагодження менструального циклу у жінок;
звільнення від хвороб нирок.

Магічні властивості сердоліку

У магічних колах сердолік є уособленням любові, віри та сімейного щастя.

Він вважається сонячним каменем, що ввібрало в себе потужну сонячну енергію і здатне дарувати своєму власнику щастя, тепло, любов і здоров’я, захистити його від злих чар недоброзичливців.

Цінителі каменів стверджують, що сердолік здатний допомогти:

розкрити таланти;
залучити успіх та достаток;
уберегти від сварок;
удосконалити настрій;
зберегти мир і любов.

Сердолік та знаки зодіаку

Найбільш астрологи рекомендують сердолік як талісман людям, що народилися під знаками Діви та Близнюків. Вони кажуть, що Близнюкам сердолік здатний допомогти розкрити їхні таланти та допомогти у подальшому їх розвитку, а Дівам – приборкати неконтрольовані спалахи гніву.

Схожі прикраси із сердоліку також Тельцям, Овнам та Левам. Їм він допоможе налагодити спілкування із протилежною статтю, залучити успіх у торгівлі, захиститися від наговорів недоброзичливців.

А ось Скорпіонам сердолік не підходить. Астрологи вважають, що він внесе в їхнє життя зайву агресію та збудження.