Бірюза – камінь щастя та кохання

Камінь щастя, камінь кохання та перемог – так у давнину називали бірюзу, приписуючи їй різні цілющі та магічні властивості.

Цим красивим напівдорогоцінним каменем милувалися і захоплювалися, його використовували для виготовлення оригінальних ювелірних прикрас, як амулет для залучення удачі і перемог. Не зменшується популярність самоцвіту й у наші дні.

Опис мінералу

Бірюза – непрозорий камінь, що не просвічує, з матовим восковим блиском і хитромудрим малюнком. Колір каменя – від ніжно-блакитного до зеленого. Цікаво, що згодом бірюза здатна змінити свій колір. З роками камінь насиченого блакитного кольору набуває зеленого, сірого або навіть бурого відтінку. Гемологи стверджують, що такі зміни кольору мінералу пов’язані з тим, що згодом змінюється його хімічна формула, він «старіє», а народні цілителі стверджують, що в такий спосіб камінь реагує на хворобу свого власника.

Назва каменю «бірюза» має перське коріння і походить від слова «firuza», яке перекладається як «камінь щастя». Існують інші назви цього мінералу: єгипетська бірюза, небесний камінь, ацтекський камінь, камінь війни та ін.

Історія бірюзи

Історія застосування бірюзи та особливого, поважного ставлення до неї сягає корінням у далеке минуле.

• У Стародавньому Єгипті за кілька тисяч років до нашої ери єгипетські майстри вирізали з бірюзи фігурки священних жуків-скарабеїв. Ці фігурки для стародавніх єгиптян були предметом поклоніння, вони були потужним амулетом для залучення перемог. Недарма бірюза в Стародавньому Єгипті вважалася каменем воїнів та фараонів. А добували для них бірюзу полонені та раби, змушені працювати у важких умовах безводної пустелі Синайського півострова.
• У І столітті н.е. бірюзу захоплено описував давньоримський історик Пліній Старший. Він говорив про неї, як про камінь, що «блакитніше блакиті небесної».
• Бірюза була священним каменем індіанців. Особливо її шанували ацтеки. Про це свідчать ритуальні маски та зображення богів, інкрустовані бірюзою, знайдені під час розкопок поховань вождів цього народу.
• Різні прикраси та амулети з бірюзи були також знайдені під час розкопок стародавніх поховань та поселень інших народів Центральної Америки та Середньої Азії.
• Почитали бірюзу і в Ірані, де ще в ІІІ тисячолітті до н. розроблялися найкращі родовища цього каменю. Його дуже любили східні шахи, які мали безліч найкрасивіших прикрас із бірюзи. У ті далекі часи у Персії вона була справжнім національним талісманом. Вважалося, що бірюза здатна позбавити людину зла і залучити щасливу долю. Приписувалися бірюзі та різні лікувальні властивості, тому жоден східний лікар не обходився без її використання у своїй лікувальній практиці.
• Тибетці шанували бірюзу як божественну істоту, наділену особливою силою.
• В особливому пошані бірюза за всіх часів була в мусульманському світі. Будучи символом чистоти, невинності та талісманом сімейного щастя, вона в обов’язковому порядку прикрашала весільні вбрання кожної нареченої.
• Індійські лікарі використовували бірюзу як найкращий засіб для зцілення від хвороб горла та щитовидної залози.
• Любили бірюзу та російські правителі. Цар Іван Грозний вважав цей камінь панацеєю від усіх бід і наказав прикрасити їм один із своїх головних уборів. А за правління Бориса Годунова царський трон був прикрашений шматочками бірюзи овальної форми.

Хімічний склад та фізичні властивості мінералу

Будучи мінералом осадового походження, за своїм хімічним складом бірюза є складним фосфатом алюмінію та міді.

Її хімічна формула: CuAl6(OH)2PO44H2O.

До хімічного складу бірюзи входять:

• оксид міді (CuO) – близько 9,57%;
• оксид алюмінію (Al2O3) – 36,84%;
• вода (H2O) – 19,47%.

Крім хімічних елементів основного складу у бірюзі можна зустріти різні домішки. Основні з них:

• цинк (Zn) – його вміст близько 3%;
• ванадій (V) – 0,1-0,5%;
• кремній (Si) – 0,05-5%;
• кальцій (Са) – близько 1%.

Від хімічного складу та відсоткового вмісту різних домішок залежить колір мінералу. Він може бути як небесно-блакитним, так і зеленим, сіруватим або бурим. Головну роль визначенні кольору бірюзи відіграє вміст міді.

Забарвлення бірюзи зазвичай є неоднорідним, з вкрапленнями та прожилками бурого або чорного кольору, зумовленими наявністю оксидів заліза та марганцю.

При нагріванні бірюза втрачає свій колір, стає темно-бурою та розтріскується, а в соляній кислоті розчиняється.

Це порівняно м’який мінерал, він легко піддається обробці і при цьому не кришиться. Твердість бірюзи за шкалою Мооса становить від 5 до 6, а щільність – від 2,6 до 3 г/см3.

Згодом, у процесі «старіння», у хімічному складі бірюзи відбуваються гіпергенні зміни, у результаті змінюються та її фізичні властивості, зокрема колір, щільність і твердість.

Різновиди бірюзи

Розрізняють три основні різновиди бірюзи, які відповідають певному віку мінералу:

1. Блідно-блакитна, майже біла бірюза – наймолодший мінерал. Є найдешевшим різновидом каменю.
2. Яскраво-блакитна бірюза – зрілий мінерал. Належить до найзатребуванішого і найдорожчого різновиду каменю. Найбільше цінується цей різновид бірюзи в арабських країнах, де її називають «абу-ізхакі».
3. Бірюза зелених відтінків – це вже старий камінь. Він є менш цінним різновидом мінералу. Його зелені відтінки обумовлені наявністю домішок заліза. На сході його називають “сулеймані”.

Родовища бірюзи

Найдавніші і найвідоміші родовища бірюзи найвищої якості знаходяться в Ірані (Нішапур), країнах Центральної Америки та Єгипті. Виявлено великі поклади мінералу також в Афганістані, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані, Китаї, Австралії, США та Аргентині.

Лікувальні властивості мінералу

Народні цілителі з давніх часів використовували бірюзу для лікування різних недуг. Багато в чому її лікувальні властивості обумовлені наявністю іонів міді, які надають кровоспинну та протизапальну дію.

Так, прийнято вважати, що цей блакитний камінь здатний:

• відновити зір;
• вилікувати виразку шлунка;
• позбавити хвороб печінки;
• зупинити кровотечу;
• прискорити загоєння ран та саден;
• підвищити імунітет;
• позбавити безсоння.

Але найголовніше, що прикраси із бірюзи є важливими індикаторами здоров’я людини. Літотерапевти стверджують, що якщо людина хворіє на важку недугу, камінь тьмяніє і змінює свій колір. Це є сигналом щодо серйозного медичного обстеження.

Магічні властивості бірюзи

На думку магів та чарівників, бірюза має сильні магічні властивості. Тисячі років вона є символом щастя та благополуччя, потужним оберегом, здатним принести перемогу та удачу у справах.

Стародавні воїни вірили, що бірюза здатна захистити їх від смерті в бою і тому прикрашали нею свій одяг, зброю та збрую коней.

Використовували бірюзу і як любовний талісман, здатний вберегти любов і зберегти в сім’ї світ.

Вважається також, що бірюза у вигляді прикрас та талісманів здатна:

• позбавити страху;
• зняти втому;
• підсилити інтуїцію;
• забезпечити довголіття;
• залучити фінансове благополуччя;
• захистити від небезпек під час подорожей.

Однак купуючи прикраси з бірюзою як амулет, необхідно знати, що цей мінерал любить людей активних, сміливих і життєрадісних, які вірять у свій успіх і люблять життя. Оптимістам бірюза подарує удачу та везіння, а от людям, які страждають від депресії та нервових захворювань, носити цей камінь не рекомендується. Бірюза не зможе подарувати спокій такому власнику і лише посилить його природну знервованість.

Бірюза і знаки зодіаку

Різним знакам зодіаку астрологи рекомендують носити різні види бірюзи.

Так, молода біла бірюза найбільше підходить людям, що народилися під знаками Овна, Діви та Риб. Їм вона принесе щастя.

Зелена бірюза найбільше підходить людям, що народилися під знаками Скорпіона та Тельця.

Всім іншим знакам зодіаку астрологи рекомендують вироби із блакитною бірюзою. Не підходить цей камінь лише Левам.

Застосування самоцвіту

Бірюза була і залишається дуже популярним напівдорогоцінним ювелірним каменем.

Після обробки кабошоном з неї виготовляють різні прикраси, а також талісмани.

Цікаві факти про мінерал

• Згідно з давньоперськими легендами, бірюза утворилася дуже незвичайним чином – з кісток людей, які померли від любовних мук, і тому на Сході кільця з бірюзи вважалися символами вічного кохання. Їх, за традицією, дарували один одному закохані у день заручення.
• У північноамериканських індіанців була своя теорія виникнення мінералу. У своїх легендах вони розповідали, що це сльози богині Неба.
• У жителів деяких індіанських племен бірюза замінювала гроші.
• У давнину мисливці інкрустували бірюзою луки, вірячи, що камінь допоможе їм у полюванні та захистить від хижаків.
• Буддисти вірять, що саме бірюза допомогла Шакьямуні здолати демона.

Як відрізнити натуральну бірюзу від підробки

Сьогодні дедалі частіше замість натуральної бірюзи можна побачити підробку. Як імітації використовуються схожі на бірюзу натуральні камені (хризокол, варисцит або говліт), штучна бірюза, кольорове скло, пластмаса, фарфор і навіть просочені солями міді кістки.

Зрозуміло, напевно визначити імітацію бірюзи зможе лише фахівець. Але грубу підробку можна розрізнити самостійно, провівши кілька нескладних експериментів.

1. Спробуйте потерти поверхню каменю вологою серветкою або проспірованою серветкою – дешева імітація залишить на ній сліди фарби.
2. Дивіться уважно до поверхні каменю. Біля бірюзи вона пориста, але без бульбашок і мікроскопічних тріщин. Якщо ви купуєте вироби з отвором для нитки (намиста або браслет), загляньте в цей отвір. Якщо колір зовні та всередині відрізняється – перед вами точно підробка.
3. Доторкніться поверхні бірюзи розпеченою голкою. Під впливом високої температури пластмаса плавитиметься, імітація з кістки буде специфічно пахнути, а на поверхні так званої покращеної бірюзи (обробленої смолами та воском) з’являться крапельки смоли.
4. Спробуйте подряпати камінь голкою – на поверхні підробки з’явиться стружка або пил.