Аквамарин – камінь дружби та мудрості

Аквамарин – камінь «морської води», його унікальні властивості, кристальна чистота і блакитна кольорова гама, що зачаровує, розбурхували фантазію поціновувачів прекрасного не одне століття поспіль.

Стародавні греки вірили, що в камені укладена душа самого моря, романтичні французи бачили в камені втілення справжньої любові, а сучасники приписують магічні і лікувальні властивості аквамарину.

Історія каменю

Історія аквамарину бере свій початок ще з часів Стародавнього Риму та Стародавньої Греції. Моряки вірили, що камінь був подарунком самого Посейдона бога всіх морів. Збираючись у далекі та небезпечні подорожі, греки обов’язково поповнювали свої амулети каменем «морської води».

Різьблення по аквамарину було популярним серед античних майстрів. Археологи знайшли безліч фігурок міфічних чудовиськ, богів і навіть правителів тих часів, виготовлених з аквамарину. Так, до експонатів Паризького національного музею, входить інталія із зображенням Юлії Домни, яка була виготовлена в 210 році н.е.

У середні віки аквамарин набув популярності в країнах Європи і тому є безліч прикладів:

• Мінерал служив декоративними вставками у знаменитому «Уборі Гізелли» та прикрасив тіару самого Папи Римського Юлія II.
• Знаменитий скіпетр польського короля Станіслава, який і сьогодні прикрашає колекцію, представлену в Збройовій палаті Московського Кремля, виконаний із цілісного аквамарину. Довжина цього унікального виробу становить приблизно 30 см.
• У Франції в 1867 році світові з’явився  бюст Наполеона III, виточений із цільного аквамарину вагою близько 6 кг.
• У 1891 році імператор Олександр III замовив майстерному майстру Карлу Фаберже знамените пасхальне яйце. Під час виготовлення шедевра геніальний майстер перевершив самого себе. Виріб був виконаний з геліотропу, золота, платини, діамантів, а при виборі матеріалу для пластини, яка зображала морську гладь, автор віддав перевагу аквамарину.
• Вишукана парюра королеви Єлизавети II декорована аквамарином і є одним із найвідоміших виробів сучасності. Президент Бразилії зробив цей дорогоцінний подарунок королеві ще в середині XX століття.

Опис мінералу

Надзвичайно красивий камінь аквамарин досить популярний завдяки своїй чистоті, кришталевій прозорості та неповторному блакитному відтінку морської хвилі. Цінність мінералу залежить від насиченості його фарбування. Найкращими зразками аквамарину прийнято вважати екземпляри ніжно-блакитного відтінку.

Так, наприклад, найдорожчим різновидом каменю є мінерал з темно-блакитним забарвленням, тоді як зелений аквамарин має ціну значно нижчу. Цікаво, що навіть найбільшим екземплярам аквамарину властива кристальна прозорість та чистота. Найчастіше цей мінерал плутають з потьмянілим топазом або сапфіром.

Свою назву аквамарин отримав від злиття двох слів «aqua» – вода та «marinus» – морської, що у перекладі з латині звучить як «морська вода». І хоча це ім’я каменю подарував відомий давньоримський мудрець Пліній Старший, в ужиток воно увійшло завдяки науковим роботам бельгійського вченого та лікаря Ансельма Боеце де Боота лише 1609 року.

Крім назви “аквамарин” до мінералу застосовують і назву “шляхетний берил”.

Різновиди аквамарину

Розрізняють синій, блакитний та синьо-зелений аквамарин, проте ці колірні різновиди каменю не мають своїх спеціальних назв. Як, втім, і різновиди аквамарину, що містять включення, що створюють рідкісний ефект «котячого ока» та астеризму (оптичного ефекту, що полягає у появі зіркоподібної фігури при певному висвітленні зрізу кристала).

Часто можна спостерігати в кристалах аквамарину та включення кристаликів флогопіту, біотиту, ільменіту та піриту.

Єдиний різновид аквамарину, що має окреме найменування – це максис-аквамарин, назва походить від назви копальні Максіс (Бразилія). Особливої популярності цей мінерал набув за рахунок свого неповторного сапфірово-синього відтінку.

Хімічний склад та фізичні властивості каменю

Аквамарин є одним з різновидів берилу. У своєму хімічному складі цей мінерал містить силікат берилію та алюмінію. Його хімічна формула: Al2Be3[Si6O18]

До хімічного складу аквамарину входять:

• оксид берилію (BeO) – 14,1%;
• оксид алюмінію (Al2O3) – 19%;
• оксид кремнію (SiO2) – 66,9%.

Морське забарвлення аквамарин має рахунок вмісту домішок заліза (Fe). Крім цього у складі каменю нерідко зустрічаються домішки калію (K), ванадію (V), літію (Li), рубідія (Rb), натрію (Na), цезію (Cs) та зрідка хрому (Cr).

Крупнозернисті граніти і гідротермальні жили зазвичай є місцем утворення аквамарину. У природі цей мінерал є шестигранними призмами або довгостовпчастими кристалами.

Відмінною особливістю аквамарину є помітний плеохроїзм (двоколірність) від ніжно-блакитного до сапфірово-синього кольору, який легко можна спостерігати при зміні кута зору. Деякі екземпляри, подібно до турмалін, мають так званий ефект «котячого ока».

Також для аквамарину характерні невеликі голчасті порожнини, які розташовані паралельно до осі кристала і надають їм незвичайний сріблясто-білий світловий ефект. Подібні природні дефекти називають «дощем».

Мінерал чутливий до прямого сонячного випромінювання, при тривалому контакті із сонячними променями інтенсивність його фарбування значно знижується.

При нагріванні до 400-500 градусів аквамарин набуває характерного яскраво вираженого синього кольору.

Мінерал має високу твердість за шкалою Мооса – 7,5-8 одиниць, але, незважаючи на це, камінь досить легкий і тендітні.

Родовища аквамарину

Родовища аквамарину відомі на всіх континентах, найбільші з них знаходяться в таких країнах як Бразилія (Баїя, Мінас-Жерайс), Росія (Забайкалля, Урал), Мадагаскар.

Також відомі поклади аквамарину в Австралії, Індії, Кенії, Намібії, ПАР, Україні, США та на Шрі-Ланці.

Лікувальні властивості мінералу

У сучасній літотерапії прийнято вважати, що аквамарин допомагає вилікувати:

• захворювання щитовидної залози;
• зубний біль;
• шкірні захворювання;
• захворювання легень;
• алергію.

Також прикраси з аквамарином сприятливо впливають на:

• зір;
• виведення шлаків з організму;
• зміцнення імунної системи;
• роботу залоз внутрішньої секреції;
• інтенсивну роботу надниркових залоз.

Мінерал дозволяє позбавитися нападів морської хвороби і є ефективним біостимулятором.

Магічні властивості аквамарину

Ще з часів Стародавньої Греції прийнято вважати, що аквамарин символізує душу моря. Він не тільки служить надійним талісманом у всіх морських подорожах, а й дозволяє підтримувати зв’язок між двома закоханими, не дозволяючи їм забути одне про одного.

У повсякденному житті аквамарин служив талісманом вірної дружби та мудрості. Вважається, що він сприятливо впливає на щастя в подружньому житті.

Деякі народи вірять, що мінерал:

• надає своєму власнику заряд позитивної енергії;
• позбавляє лінощів;
• покращує настрій;
• оживлює розум.

Проте завжди носити прикрасу з аквамарином протипоказано, тому що. іноді камінь провокує свого власника на невиправданий ризик і сприяє незрозумілим нападам туги.

Аквамарин та знаки зодіаку

Іноді аквамарин помилково приписують знаку Терези, але сучасні астрологи вважають, що камінь найсприятливіше впливає на людей, що народилися під знаком Водолія. Він має розслаблюючі властивості і допомагає швидко вийти зі стресу.

Також астрологи рекомендують носити аквамарин як прикрасу таким знакам зодіаку, як Рак та Риби. Експерти стверджують, що на ніч камінь найкраще знімати, оскільки тривалий контакт аквамарину з тілом може згубно вплинути на душевний стан.

Астрологи не рекомендують носити аквамарин як амулет людям, що народилися під знаком Скорпіона і Близнюків.

Застосування самоцвіту

Ось уже не одне століття люди використовують аквамарин як природний біостимулятор. Літотерапевти вважають, що з його допомогою можна підвищити опірність до різних інфекційних захворювань та значно покращити стан імунної системи.

За надзвичайно красиве забарвлення аквамарину, що варіюється від світло-синього до зеленувато-блакитного, багато ювелірів цінують камінь і часто використовують його у своїх виробах. Піддавши камінь діамантовій ограновці, вставками з аквамарину майстри інкрустують кільця, брошки, кольє, сережки та інші ювелірні вироби.

Камінь «морської хвилі» в будь-якому ювелірному виробі виглядає свіжо і благородно, надаючи образу цілісність і неповторний шик. Але найкраще аквамарин носити у вигляді підвіски, адже цей мінерал, подібно до морського прибою, заспокоює і надає внутрішні сили.

Цікаві факти про камінь

• Унікальний аквамарин був знайдений у 1917 році на копальні Максіс (Бразилія), щоправда, його неповторний сапфірово-синій колір виявився нестійким. При тривалому впливі сонячних променів знайдені тут камені знебарвлювалися або набували жовтого відтінку.
• Існують кристали аквамарину, які мають рекордні розміри. Так, наприклад, у Санкт-Петербурзі в одній із колекцій знаходиться кристал аквамарину, довжина якого становить 125 см.
• Індійський аквамарин вагою 200 грам прикрашає корону англійських королів.
• У 1910 році в Марабані (Бразилія) було виявлено приголомшливу знахідку. З глибини п’яти метрів із пегматитової жили витягли величезний шестигранний аквамарин, довжина якого складала 48,3 см. Загальна вага гіганта становила 110,2 кг. Камінь має незвичайно красиву кольорову гаму – його світло-блакитна центральна частина поступово переходить від світло-зеленого кольору до жовтого відтінку. Незвичайний мінерал придбали німецькі ювеліри за 85 000 марок.
• У Східному Забайкаллі 1796 року було знайдено аквамарин, маса якого становить 82 кг, а 1843 року в Ільменських горах відшукали красиві синювато-зелені зразки довжиною 20 см.

Як відрізнити натуральний аквамарин від підробки

Штучно вирощеного аквамарину немає, тому визначити підробку досить легко.

1. Аквамарин має плеохроїзм (двоколірність), і якщо змінити кут нахилу мінералу, то він заграє іншим відтінком. Це головна риса мінералу. Існують також зразки, що мають зональне забарвлення.
2. Натуральний камінь має бути прозорим і мати явний скляний блиск.
3. Слід звернути увагу на злам каменю. Він має бути нерівним.
4. Аквамарин характеризується різними природними включеннями. Найчастіше у його кристалах зустрічаються включення як так званих «хризантем» чи «снігових знаків». Якщо мінерал має подібні включення, сумнівів немає, це – натуральний камінь.

Догляд за каменем

Аквамарин має достатню твердість, але при зберіганні рекомендується ¦тримати прикраси з ним загорнутими в м’яку тканину. Камінь досить чутливий до відкритих сонячних променів, щоб уникнути знебарвлення мінерал найкраще зберігати у закритому футлярі.

Аквамарин вимагає регулярного і ретельного догляду, але краще чистку робити при необхідності і не перестаратися.

Ідеальний варіант чищення каменю – за допомогою зубної щітки та теплої мильної води.